кВт-г
216.68 млн кВт-г виробництво енергії на АЕС за 15.09.2021
мкЗв/г
0.1 мкЗв/г радіаційний стан на майданчиках АЕС 16.09.2021

ДП «НАЕК «Енергоатом» звертається до державних органів влади та правоохоронних органів з вимогою недопущення грабіжницького списання коштів з рахунків та захисту прав стратегічного державного підприємства.

17.09.2021

Завершилися навчання фахівців-секондистів для участі у партнерських перевірках ВАО АЕС по всьому світу

З 30 серпня по 17 вересня 2021 року представники Паризького центру Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій провели навчання для українських фахівців.

17.09.2021

Енергоатом виконує за планом капітальний ремонт на майданчику ЮУАЕС

НАЕК «Енергоатом» виконує низку важливих заходів капітального характеру на енергоблоці №1 ЮУАЕС, а саме – ремонт блочного трансформатора.

17.09.2021

16 вересня атомні станції України виробили 216,65 млн кВт·г електроенергії

З початку місяця виробництво становить 3 495,05 млн кВт·г. З початку 2021 року виробництво становить 58 756,04 млн кВт·г.

16.09.2021

15 вересня атомні станції України виробили 216,68 млн кВт·г електроенергії

З початку місяця виробництво становить 3 278,40 млн кВт·г.  З початку 2021 року виробництво становить 58 539,39 млн кВт·г.

15.09.2021

Теніс, художня гімнастика, греко-римська боротьба і футбол – нові спортивні досягнення атомників та вихованців ДЮСШ

Одразу кілька яскравих спортивних подій привернули увагу вболівальників з міст-супутників АЕС України. У змаганнях брали участь працівники Рівненської та Південноукраїнської атомних станцій.

15.09.2021

14 вересня атомні станції України виробили 215,38 млн кВт·г електроенергії

З початку місяця виробництво становить 3 061,72 млн кВт·г. З початку 2021 року виробництво становить 58 322,71 млн кВт·г.

14.09.2021

Проведено чергову інспекцію МАГАТЕ на Запорізькій АЕС

З 6 по 14 вересня інспектори МАГАТЕ провели чергову планову інспекцію на Запорізькій АЕС, а саме сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП).

14.09.2021

Енергоблок №3 Рівненської АЕС виведено у ремонт

14 вересня 2021 року о 2:03 енергоблок №3 Рівненської АЕС відключено від мережі для проведення поточного ремонту.

14.09.2021

13 вересня атомні станції України виробили 216,73 млн кВт·г електроенергії

З початку місяця виробництво становить 2 846,34 млн кВт·г. З початку 2021 року виробництво становить 58 107,33 млн кВт·г.

12.09.2021

Енергоблок №5 Запорізької АЕС підключено до енергосистеми

11 вересня 2021 року о 21:58 після завершення робіт із заміни трансформатора струму енергоблок №5 Запорізької АЕС підключено до енергосистеми.

Діяльність

Петро Котін провів на ХАЕС нараду щодо будівництва 4-го енергоблока за технологією Westinghouse

#ЛюдиАтома: начальник зміни реакторного цеху №1 Південноукраїнської АЕС Іван Гречаний

Новий герой рубрики #ЛюдиАтома, начальник зміни реакторного цеху #1 Південноукраїнської АЕС Іван Гречаний, продовжує династію атомників. Іван - професіонал, батько, чоловік та заповзятий футболіст. Навички роботи на АЕС - точна швидка реакція, відповідальність і надійність - допомагають йому перемагати в  атомній енергетиці та на ігровому полі

 

Відкриття спортивного майданчика в Южноукраїнську

Привітання з 30-ю річницею Незалежності України

ЛюдиАтома головний фахівець з експлуатації реакторного устаткування РАЕС Марина Федорова

Після добудови Ташлицької ГАЕС всі гідроагрегати зможуть працювати при рівні води водосховища в 16,9 м

Завершення будівництва Ташлицької гідроакумулювальної електростанції необхідне передусім регіону, який потерпає від посухи і зменшення води в річці Південний Буг, людям, котрі там живуть, та загалом для енергонезалежності України.

Однак деякі місцеві громадські організації й активісти різного штибу, озброївшись гаслами про захист екології, затято виступають проти цього вкрай нагального й масштабного проєкту. Звісно ж, всієї правди про будівництво при цьому не озвучуючи.

Тож давайте ще раз поговоримо про те, для чого потрібна і що насправді передбачає добудова ТГАЕС.

 

Загальний задум

Зараз на ТГАЕС успішно працюють два гідроагрегати сумарною робочою потужністю 302 МВт за 16-метрового рівня води в Олександрівському водосховищі. Наприкінці 2021 року планують здати в експлуатацію третій агрегат, і змінювати зазначений  рівень для його функціонування не потрібно.

Після остаточної добудови Ташлицької ГАЕС, а це можливо не раніше 2026-го, станція матиме шість гідроагрегатів сумарною потужністю 906 МВт, які технологічно можуть працювати за рівня води у водосховищі на позначці 16,9 м. Вище ж неї – це вже потреби не станції, а всього регіону.

«Вершечок» гідроагрегату №1 Ташлицької ГАЕС

Річ у тім, що Олександрівське водосховище використовують не лише в енергетичних цілях, регулюючи пікові навантаження. У цьому контексті воно виступає своєрідним акумулятором води: вночі гідроагрегати станції піднімають її у верхнє водоймище, а зранку та ввечері, коли енергоспоживання стрімко зростає, вода «повертається» на гідроагрегати, виробляючи так звану пікову електроенергію.

Водночас воду з Олександрівського водосховища використовують також для зрошення сільськогосподарських угідь, постачання води населенню та санітарно-екологічних попусків у нижній течії Південного Бугу. І саме добудова ТГАЕС сприятиме вирішенню дедалі більших проблем з водою, які негативно позначаються на житті й промисловості посушливої степової Миколаївщини, та забезпечить безперебійну роботу самої станції.

Як вирішити на Миколаївщині проблеми з водою?

Фахівці, які стежать за станом Південного Бугу, констатують перманентне зменшення водності річки. Це пов’язано з географічними особливостями регіону, адже щороку середньодобова температура тут зростає, опадів меншає, тож відбір води, зокрема й для потреб сільського господарства, що стрімко розвивається, навпаки збільшується. До того ж стік з малих річок області є настільки мізерним, що використовувати його для водозабезпечення неможливо без створення водосховищ і ставків для регулювання стоку. До того ж останніми роками фактична водність на 36–65% менша за середню багаторічну норму.

Наразі рівень води в Олександрівському водосховищі знаходиться на відмітці 16 м

Підтвердженим фактом є і те, що менші за 17 м3/с, тобто встановлений санітарно-екологічний попуск, витрати Олександрівського водосховища для господарських потреб регіону з червня по жовтень становили:

  • у 2007 році – 53 доби;
  • у 2015 – 100 діб;
  • у 2020 – 114 діб.

Отже, меженний період, протягом якого у Південному Бузі спостерігаються найменші рівні, а витрати води менше санітарно-екологічних 17 м³/с, неухильно збільшується, тоді як потреби у зрошуванні для агробізнесу, що активно розвивається, та питній воді для населення лише зростають.

Чи можна вирішити цю проблему? Так! Знову ж таки якщо підняти рівень води в Олександрівському водосховищі. «З гігієнічних позицій нормального підпірного рівня (НПР) 20,7 м є найбільш вигідним, оскільки дає можливість стабілізувати санітарні скиди води в нижній б’єф, що поліпшить санітарну ситуацію в річці», – зазначено у висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи № 489 від 02.10.1997 року.

«Гребля» Ташлицької гідроакумулювальної станції

І саме для того, щоб забезпечити в маловодні роки потреби Миколаївщини у цілющій волозі, вирівняти ситуацію з санітарно-екологічним попуском у нижній течії Південного Бугу та запобігти посухам, Енергоатом під час підготовки проєкту добудови ТГАЕС ініціював підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. Нагальну необхідність цього кроку обґрунтовано також у Звіті з оцінки впливу на довкілля (ОВД).

Проте варто вчергове підкреслити, що заповнення водойми до цього рівня –  20,7 м – відбуватиметься лише на піках весняних паводків, коли наповненість річки дає змогу акумулювати воду. В іншому разі вона просто спливатиме в море.

Для чого збільшувати потужність ТГАЕС?

Добудова Ташлицької ГАЕС – це зовсім не примха енергетиків. Внаслідок загального зростання споживання електроенергії Об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України відчутно бракує високоманеврових генеруючих потужностей. Ташлицька ГАЕС призначена для покриття пікових навантажень у південно-західній частині ОЕС, а також для забезпечення базисного режиму роботи Южно-Української атомної станції.

До кінця 2021 року на Ташлицькій ГАЕС планується запустити гідроагрегат №3

Через незбалансованість структури генеруючих потужностей Об’єднана енергосистема країни стикається з труднощами у забезпеченні аварійних і частотних резервів та регулюванні добового графіка навантаження, а також нічними «провалами» енергоспоживання. Все це призводить до зниження стійкості й надійності роботи ОЕС України загалом. Тому добудову ТГАЕС передбачено і державною «Програмою розвитку гідроенергетики на період до 2026 року», затвердженою Кабміном (№ 552-р від 13 липня 2016 р.), і Енергетичною стратегією України до 2035 року.

Звісно ж, «ташлицький» проєкт також погоджений Міненерго (№ 01/33-2327 від 7 березня 2019 р.) та Мінекології (№ 5/4-7/12569-18 від 20 листопада 2018 р.), причому всі документи по ньому базуються на багаторічних дослідженнях та спостереженнях і техніко-економічних обґрунтуваннях, здійснених провідними експертними організаціями – ПРАТ «Укргідропроект», НАН України, ЦС «Укрінвестекспертиза».

Подібні масштабні будівництва в Україні тривалий час були заморожені. Однак попри очевидну вигоду для місцевого населення та бізнесу пожвавлення робіт на ТГАЕС викликало гучну і дуже негативну реакцію  місцевих ЗМІ та деяких громадських організацій.

Наразі на ТГАЕС працює два гідроагрегати при рівні води в Олександрівському водосховищі в 16 м

Так, екоактивісти розгорнули несамовиту кампанію проти Енергоатома та добудови ТГАЕС й узялися, образно кажучи, жбурляти каміння в усе, що робиться. Проте їхня люта критика вражає поверхневістю, небажанням визнавати очевидні факти, маніпуляціями та пересмикуваннями. До прикладу, вони галасують, що підняття водосховища до 20,7 м знищить на Південному Бузі козацькі пороги та острів Гардовий, проте ані пари з вуст, наскільки катастрофічним є нинішній стан водопостачання в регіоні.

Безперечно, дуже важливо зберігати унікальні флору та фауну, і для Енергоатома це в пріоритетах. Але здоровий глузд вимагає розуміння повної «картини» та перспектив – як найближчих, так і віддалених. І з огляду на це абсолютно зрозуміло: без достатньої кількості води рано чи пізно зійдуть нанівець і унікальна природа регіону, і врожаї сільгоспвиробників та приватних фермерів, а мальовничі краєвиди не приноситимуть насолоди через низьку якість життя. Тож так чи інакше треба обирати, і то якнайшвидше.

Місту енергетиків Южноукраїнську пощастило з мальовничими краєвидами

До речі, Інститут геохімії навколишнього середовища НАНУ вже понад 20 років, з 1998-го і дотепер, проводить на станції, водосховищі та прилеглій території комплексний екологічний моніторинг довкілля. Результати досліджень красномовні: «З 2010 року, відколи Олександрівське водосховище заповнили до позначки НПР 16 м, фізико-хімічні показники якості води не змінились, а місцева флора і фауна може адаптуватися до зміни умов існування».

Які землі треба відвести?

Для підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м необхідно здійснити відведення 26,44 га земель. Із них 21,14 га розташовані частково у регіональному ландшафтному парку «Гранітно-Степове Побужжя» та не передані національному природному парку  «Бузький Гард», зокрема й 16,72 га – русло річки Південний Буг.

Площа земель НПП «Бузький Гард» становить 4,4 га, і це лише 0,07% від загальної площі парку, яка дорівнює 6138,13 га.

Южно-Українська атомна електростанція

Южно-Українська АЕС неодноразово зверталася до Миколаївської облдержадміністрації стосовно надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування під «хвостову» частину Олександрівського водосховища. Йдеться про землі державної власності в межах таких територій:

  • Арбузинського району – загальною площею 8,7152 га (під водою);
  • Доманівського району – загальною площею 12,4272 га, зокрема 8,0113 га під водою та 4,4159 га – кам’янисті місця.

Але місцева влада надання такого дозволу вважає передчасним. Наразі Енергоатом має лише рішення 66-ї сесії 5-го скликання Южноукраїнської міськради (№ 1152, від 03.12.2009 р.), яким надано згоду на відведення земельної ділянки загальною площею 5,3 га, з-поміж яких 4,8 га – кам’янисті місця та 0,5 га – піски.

Що дасть «підвищення» Олександрівського водосховища?

В Олександрівському водосховищі зараз 14 млн «кубів» води. А після завершення реконструкції ТГАЕС, згідно з проєктом, водосховище міститиме до 72 млн м3, з яких 46 млн використовуватимуться для потреб народного господарства. Це дасть можливість збільшити санітарний попуск в нижню течію Південного Бугу й отримати додаткові обсяги води для жителів і промисловості Миколаївщини.

Унікальну флору і фауну регіону можна зберегти лише за умов, що на Миколаївщині буде вдосталь води

Всі роботи з добудови Ташлицької гідроакумулювальної станції НАЕК «Енергоатом» проводить виключно в рамках законодавства України та згідно з проєктом, який пройшов усі необхідні експертизи та затверджений у законодавчо встановленому порядку.

Компанія завжди стоїть на сторожі інтересів нашої країни та її громадян. Разом із тим Енергоатом сумлінно виконує свої зобов’язання перед ними, забезпечуючи чистою та безпечною електроенергією, водночас дбаючи про екологічність довкілля та постійне відновлення природного балансу. Тож хочеться вірити, що громадськість Миколаївщини, зваживши всі за і проти, обере відродження свого регіону. Яке навряд чи можливе без добудови ТГАЕС. Остаточна реалізація цього проєкту принесе користь не тільки Миколаївщині, а й усій Україні.

Після добудови Ташлицької ГАЕС всі гідроагрегати зможуть працювати при рівні води Олександрівського водосховища в 16,9 м

Южно-Український енергокомплекс стає потужнішим та екологічнішим

На Южно-Українському енергетичному комплексі в Миколаївській області літо почалося з приємної та довгоочікуваної події – запуску в роботу двох нових бризкальних басейнів, зведених для вдосконалення системи охолодження атомної станції.

Оновлення масштабні, вартісні та вкрай нагальні необхідні не лише для функціонування АЕС, але й для покращення екологічної ситуації загалом в регіоні. А після остаточної реалізації програми «Реконструкція системи технічного водопостачання на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах ЮУАЕС» обсяги виробництва електроенергії станцією влітку зростуть на 40%. До кінця року на Ташлицькій гідроакумулювальній станції планують запустити також третій гідроагрегат, який наразі готовий на 90%. Та на цьому новації й перетворення, які плануються на унікальному для України комплексі, що поєднує атомну генерацію з гідро-, не вичерпуються.

 

Гарант стійкості національної енергосистеми на півдні країни

Вдале розташування Южно-Українського енергетичного комплексу на річці Південний Буг дало змогу поєднати в одному місці три генеруючі потужності – Южно-Українську атомну станцію, Олександрівську гідроелектростанцію і Ташлицьку гідроакумулювальну. Комплекс генерує близько 10% від загального виробництва електроенергії в Україні (17–20 млрд кВт-год на рік) та забезпечує потреби у світлі п’ятимільйонного населення і промисловості Миколаївщини, Одещини, Херсонщини й Кіровоградщини.

Южно-Українська АЕС працює трьома енергоблоками-тисячниками (потужністю 1000 МВт)

Южно-Українська АЕС працює трьома енергоблоками-тисячниками (потужністю 1000 МВт)

 

Особливість Южно-Українського енергетичного комплексу – в його потужностях та їхньому функціоналі. Базовою є Южно-Українська АЕС, яка працює трьома енергоблоками-тисячниками (потужністю 1000 МВт), ГЕС з двома гідроагрегатами загальною потужністю 11,5 МВт слугує по суті дамбою, а ГАЕС (потужність 302 МВт) у пікові години та під час нічних спадів енергоспоживання регулює навантаження у південно-західній частині Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

Гідроелектростанція з двома гідроагрегатами загальною потужністю 11,5 МВт слугує по суті дамбою

Гідроелектростанція з двома гідроагрегатами загальною потужністю 11,5 МВт слугує по суті дамбою

 

Ташлицька ГАЕС, яка є другою за потужністю складовою енергокомплексу, проєктувалася як своєрідний акумулятор води. Вночі, коли споживання суттєво знижується, гідроагрегати станції піднімають воду з нижнього (Олександрівського) водоймища у верхнє. А зранку та ввечері, коли енергоспоживання стрімко зростає, вода з верхнього водоймища поступає на гідроагрегати, виробляючи необхідну «пікову» електроенергію.

Ташлицька гідроакумулювальна електростанція є другою за потужністю складовою енергокомплексу

Ташлицька ГАЕС є другою за потужністю складовою Южно-Українського енергокомплексу

 

Зараз станція працює на двох агрегатах із шести можливих. У разі добудови ТГАЕС стійкість вітчизняної ОЕС зросте, з‘явиться оперативний резерв для регулювання частоти електричного струму, а відтак і умови для експорту електроенергії. У перспективі ж збільшення потужності станції дасть можливість вийти на ринок допоміжних послуг, що зробить її прибутковою.

Слід враховувати, що Миколаївська область, де розташований комплекс, вважається посушливою зоною. Слідкуючи за станом колись повноводного Південного Бугу, фахівці констатують, що з року в рік водність річки знижується. Це пов’язано з географічними особливостями регіону: переважна більшість поверхневих вод тут формується завдяки малим річкам, які притоками впадають у велику ріку. А стік малих річок Миколаївщини – мізерний, і використовувати його для водозабезпечення неможливо без створення водосховищ для регулювання стоку.

Миколаївщина, де розташований Южно-Український енергокомплекс, вважається посушливою зоною. Для нормального забезпечення регіону водою та регулювання її стоку потрібні  водосховища

Миколаївщина, де розташований Южно-Український енергокомплекс, вважається посушливою зоною. Для нормального забезпечення регіону водою та регулювання її стоку потрібні  водосховища

 

Останнім часом фактична водність на 36–65% менша за середню норму багатьох попередніх років. Водночас потреби регіону у воді зростають – і для забезпечення людей питною водою, і для сільського господарства та бізнесу, тож було зрозумілим: енергокомплекс потребує масштабної реконструкції, щоб і проблеми з водою в області вирішити, і глобально оновити охолоджувальну систему Южно-Української АЕС.

Найбільший фонтан Миколаївщини

Номінальна потужність Южно-Української атомної станції становить 3000 МВт, однак у спеку через значне підвищення температури води у Ташлицькому охолоджувачі виробництво електроенергії доводитися обмежувати вполовину – до 1500 МВт. Щоб вирішити цю проблему, п’ять років тому розпочалася масштабна «Реконструкція системи технічного водопостачання на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах ЮУАЕС». Великий за задумом та кошторисом проєкт, яким передбачено зведення на станції п‘яти бризкальних басейнів, був затверджений Кабінетом Міністрів ще 2016 року, однак фіналізувати перший етап будівництва вдалося лише протягом останнього року – вже за нового керівництва Енергоатома.

Реконструкція передбачає зведення на станції п‘яти бризкальних басейнів

Реконструкція передбачає зведення на станції п‘яти бризкальних басейнів

 

Лише кілька цифр для розуміння масштабів будівництва. Розмір одного бризкального басейну – 145 на 395 метрів, і це 7 олімпійських (тобто найбільших) футбольних полів. А загальна площа всіх п’яти басейнів, передбачених проєктом, становить 286 тисяч 375 м2. Тільки-но уявіть!

Вартість проєкту – 3,4 млрд грн, наразі виконано робіт на 2,3 млрд грн.

Після добудови всіх басейнів температура води у Ташлицькому водосховищі має зменшитися на 7-8 градусів, і це не тільки покращить екологічну ситуацію навколо АЕС, а й зніме обмеження у виробництві електроенергії у теплий період року, і атомна станція зможе наростити виробництво електроенергії до 2549 млн кВт-год за максимальною розрахунковою оцінкою.

«Цього року також введуть в експлуатацію третій та четвертий басейни з п'яти передбачених і третій гідроагрегат Ташлицької гідроакумулювальної станції, а завершення реконструкції та запуск басейну №5 заплановано на 2022 рік», – повідомив під час урочистого запуску першої черги басейнів керівник «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.

Після добудови всіх басейнів температура води у Ташлицькому водосховищі має зменшитися на 7-8 градусів

Після добудови всіх басейнів температура води у Ташлицькому водосховищі має зменшитися на 7-8 градусів

 

Крім того, в акваторії Ташлицького водосховища облаштовують струменеспрямовуючу завісу, поруч зводять комплекс споруд для заповнення й підживлення водойми-охолоджувача.

Для сучасної України подібні великі проєкти давно стали рідкістю, бо на них катастрофічно бракує коштів. Не просто було й Енергоатому вчасно добудувати два нові бризкальні басейни з потужною насосною станцією й налагодити необхідне обладнання. Особливо з огляду на те, що борги перед Компанією за вчасно вироблену і доступну для населення електроенергію сягнули вже десятків мільярдів гривень.

Запуск нової насосної станції на ЮУАЕС

Запуск нової насосної станції на Южно-Українській атомній електростанції 

 

«Через складний фінансовий стан нашої Компанії ми вибилися з графіка платежів підрядникам, що призвело до уповільнення темпів будівництва, – розповіла директорка з проєктів та інвестиційних програм ДП «НАЕК «Енергоатом» Тетяна Амосова. – Але оскільки для нашого керівництва цей проєкт став одним із пріоритетних, було докладено максимум зусиль, і після того як  Енергоатому частково погасили заборгованість за відпущену електричну енергію, ми змогли здійснити основні платежі по наших об’єктах, зокрема по бризкальних басейнах і Ташлицькій ГАЕС».

Керівник Енергоатома Петро Котін урочисто запускає першу чергу бризкальних басейнів на Южно-Українській атомній електростанції

Керівник Енергоатома Петро Котін урочисто запускає першу чергу бризкальних басейнів на ЮУАЕС

 

Отже, два басейни вже функціонують. Після урочистого натискання центральної кнопки «Пуск» на пульті управління нової потужної насосної станції, один з її працівників з гордістю сказав: «Через 40 секунд запрацює найбільший фонтан Миколаївщини!».

 

Добудова Ташлицької ГАЕС

На цьому оновлення Южно-Українського енергетичного комплексу не завершується – у планах ще чимало проєктів. Щоправда, їхнє завершення наштовхується на перепони. Так, анонсована добудова Ташлицької гідроакумулювальної електростанції (ТГАЕС) викликала гучну негативну реакцію з боку екоактивістів, хоча вона передбачена державною «Програмою розвитку гідроенергетики на період до 2026 року», затвердженою Кабміном (№ 552-р від 13 липня 2016 р.) та Енергетичною стратегією України до 2035 року.

Завершення будівництва ТГАЕС передбачено урядовою програмою і включає поступове введення в експлуатацію шести гідроагрегатів загальною потужністю 906 МВт

Завершення будівництва ТГАЕС передбачено урядовою програмою і включає поступове введення в експлуатацію шести гідроагрегатів загальною потужністю 906 МВт

 

Проєкт також погоджений Міненерго (№ 01/33-2327 від 7 березня 2019 р.) і Мінекології (№ 5/4-7/12569-18 від 20 листопада 2018 р.), причому всі документи по ньому базуються на багаторічних дослідженнях і спостереженнях та техніко-економічних обґрунтуваннях, здійснених провідними експертними організаціями – ПРАТ «Укргідропроект», НАН України, ЦС «Укрінвестекспертиза».

Завершення будівництва ТГАЕС включає поступове введення в експлуатацію шести гідроагрегатів загальною потужністю 906 МВт. Вартість проєкту реконструкції – 14,25 млрд грн, станом на 1 травня 2021 року профінансовано 3,3 млрд грн.

Машинна зала Ташлицької ГАЕС та «верхівка» гідроагрегата №1. До кінця 2021 року планується запустити агрегат №3.

Машинна зала Ташлицької ГАЕС та «верхівка» гідроагрегата №1. До кінця 2021 року планується запустити й агрегат №3.

 

Наразі на станції працює два гідроагрегати сумарною робочою потужністю 302 МВт. До кінця 2021-го у планах введення в експлуатацію третього агрегату, здатного працювати за наявного рівня води в Олександрівському водосховищі. До речі, з цієї водойми використовують воду також для зрошення та водопостачання.

Подальша розбудова станції передбачає введення в експлуатацію агрегатів № 4–6 (не раніше 2024–2026 років), і вона включена до урядової програми розбудови атомної та гідроенергетики. Власне, добудова ТГАЕС забезпечить безперебійну роботу самої станції та сприятиме вирішенню нагальних «водних проблем» посушливої степової Миколаївщини. А проблеми – серйозні.

Санітарно-екологічні витрати Олександрівського водосховища для господарських потреб регіону (зрошення та питна вода) у найтеплішу пору року вже понад десятиліття не дотягують до чинного санітарно-екологічного попуску – 17 м3/с. У 2007-му такий період тривав 53 доби, у 2015 році – 100 діб, у 2020-му – 114. Отже, меженний період (коли в річці фіксуються найнижчі рівні води, а її витрати менші за санітарно-екологічні) неухильно зростає.

«Завершення реконструкції гідроакумулюючої станції, згідно з проєктом, збільшить об‘єм водосховища до 72 млн кубометрів, з них 46 млн використовуватимуться для потреб народного господарства, – пояснив начальник управління капітального будівництва ВП «Южно-Українська АЕС» Павло Вірич. – Зараз водосховище має 14 млн кубів. Після реконструкції зможемо в літній період забезпечити санітарний попуск води нижче Олександрівського вузла. Тоді в нас працюватимуть водозабори Вознесенська та Нової Одеси і буде течія. Буде вода!»

Добудова Ташлицької ГАЕС згідно з проєктом дать можливість забезпечити регіон водою

Добудова Ташлицької ГАЕС, згідно з проєктом, дасть можливість забезпечити регіон водою

 

Будь-які проєктні рішення обов’язково вимагають комплексного наукового супроводу, зокрема моніторингу навколишнього середовища. Тож задля спорудження і роботи Ташлицької ГАЕС починаючи з 1998 року і дотепер Інститут геохімії навколишнього середовища НАНУ здійснює комплексний екологічний моніторинг на станції, водосховищі та прилеглій території.

Спостереження показали, що із заповненням Олександрівського водосховища до відмітки 16 метрів у 2010 році значення фізико-хімічних показників якості води не змінились, а місцева флора і фауна може адаптуватися до зміни умов існування. Заповнення ж водойми до передбаченого проєктом рівня 20,7 м відбуватиметься лише на піку весняних паводків, коли ріка «повна» і можна акумулювати воду, яка інакше просто спливатиме в море.

Южно-Український енергетичний комплекс забезпечує стійкість вітчизняної ОЕС

Южно-Український енергетичний комплекс забезпечує стійкість вітчизняної ОЕС 

 

Наразі тривають громадські обговорення Звіту з Оцінки впливу на довкілля добудови Ташлицької ГАЕС. За їхніми результатами профільне міністерство підготує висновки та звіт, невід’ємною частиною яких є, зокрема, протоколи громадських слухань, всі отримані письмові зауваження та пропозиції громадськості, а також таблиця з інформацією про повне, часткове врахування або ж обґрунтоване відхилення отриманих зауважень та пропозицій, які оприлюднять в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.

До речі, проєкт добудови Ташлицької ГАЕС вперше в Україні передбачає одночасне фінансування спорудження промислового об'єкту та соціально-екологічної програми, на яку спрямовується до 10% виділених коштів. Окремо фінансуються заходи зі збереження флори та фауни регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя». На соціально-екологічну програму розвитку регіону вже використано 156 млн грн, а загалом закладено 910,6 млн грн.

На вимогу Національного науково-природничого музею НАН України, щоб зменшити вплив на популяції рідкісних видів рослин, що перебувають під міжнародною, національною та регіональною охороною, впроваджуються реабілітаційні заходи.

ЮУАЕС

ЮУАЕС 

 

Отже, все, що пов’язано з будівництвом Ташлицької гідроакумулюючої електростанції, здійснюється згідно з проєктом, а він пройшов усі необхідні експертизи та затверджений у встановленому законодавством порядку. І в пріоритеті у Енергоатома передусім інтереси людей – забезпечення їхніх потреб в електроенергії й теплі, чистота довкілля та відновлення природного балансу територій, на яких вони мешкають.

На Южно-Українському енергетичному комплексі в Миколаївській області літо почалося з приємної та довгоочікуваної події – запуску в роботу двох нових бризкальних басейнів, зведених для вдосконалення системи охолодження атомної станції.

Гарантуємо ядерну безпеку

Найвищим пріоритетом діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» є дотримання найвищих стандартів ядерної та радіаційної безпеки. Компанія усвідомлює всю повноту відповідальності за експлуатацію ядерних об'єктів, що потребують особливої підготовки персоналу, особливого підходу до виробничої діяльності та особливого розуміння культури безпеки усіма людьми, які задіяні у процесі експлуатації атомних електростанцій. Завдання підвищення безпеки атомних об'єктів та забезпечення працівників ДП «НАЕК «Енергоатом» безпечними умовами праці є пріоритетом №1 на порядку денному Компанії.

Найбільша увага  НАЕК "Енергоатом" приділяється реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки АЕС України (КзПБ). Реалізація програми дозволяє не лише максимально підвищити рівень безпеки діючих АЕС, але й із  впевненістю у їхній надійній роботі  продовжити терміни експлуатації.

Енергоатом щороку проводить роботу над удосконаленням та розвитком інтегрованої системи управління в інтересах забезпечення безпеки. За всі роки існування Компанії, на діючих АЕС України не сталося жодної аварії чи інциденту вищого за рівень 1 по міжнародній шкалі INES. Рівні викидів та скидів радіоактивних речовин не перевищили десятої частини відсотка від допустимих, а опромінення персоналу не перевищило 5 % ліміту річної дози.

Безпека працівників та охорона праці залишаються пріоритетними напрямками діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом», а культура безпеки персоналу атомних станцій є і завжди буде необхідною умовою безпечної експлуатації енергоблоків АЕС. Завдання Компанії полягає в тому, щоб передбачити та попередити ймовірні інциденти ще на моменті прийняття технічних рішень. Енергоатом прагне, щоб кожен працівник Компанії розумів, що саме від його культури безпеки залежить безпека експлуатації АЕС.

Підвищення надійності та ефективності експлуатації діючих АЕС реалізується за наступними програмами:

  • «Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій» (КЗПБ);
  • «Програма підвищення ефективності експлуатації АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом»;
  • «Програма підвищення потужності діючих енергоблоків АЕС»;
  •  «План дій з підвищення надійності парогенераторів і конденсаторів турбоустановок АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» на період 2014-2020 рр.».

 

 

Мета реалізації заходів з підвищення рівня безпеки діючих АЕС:

  • виконання рекомендацій МАГАТЕ та інших міжнародних організацій щодо підвищення рівня безпеки енергоблоків українських АЕС;
  • виконання вимог чинного вітчизняного ядерного законодавства та законодавства у сфері цивільного захисту щодо готовності Компанії до дій в умовах загрози та виникнення ядерних і радіаційних аварій, надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
  • виконання заходів, спрямованих на попередження аварій, аналогічних аварії на Фукусімській АЕС;
  • заміна обладнання, важливого для безпеки, на сучасне.

Продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС

Продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС є однією зі стратегічних цілей ДП НАЕК «Енергоатом». Це одна з найважливіших тенденцій сучасного етапу розвитку світової атомної енергетики і найбільш ефективний напрямок вкладення фінансових засобів для збереження генеруючих потужностей. У світі продовження терміну експлуатації енергоблоків є поширеною практикою: з діючих 448 ядерних реакторів 307 реакторів АЕС сьогодні експлуатуються 30 і більше років, з яких 110 енергоблоків експлуатуються 40 років та більше. Практичний досвід уже мають Великобританія, Канада, Росія, США, Франція, Угорщина та інші країни.

У НАЕК «Енергоатом» нині продовжено терміни експлуатації 11-х енергоблоків АЕС. Для цього в Компанії створено відповідні структури, з регулюючим органом розроблена та погоджена нормативна, методична та технічна документація.

Підготовка до продовження експлуатації здійснюється за Програмами підготовки до продовження експлуатації, які розробляються для кожного енергоблока окремо. З метою підтвердження рівня безпеки енергоблока та отримання ліцензії національного регулюючого органу на експлуатацію енергоблока АЕС у понадпроектний строк експлуатуюча організація виконує комплекс робіт з підвищення безпеки та продовження терміну експлуатації із заміною морально та фізично застарілого обладнання зазначеного енергоблоку та проводить переоцінку безпеки з урахуванням оцінки технічного стану та проведених модифікацій.

Необхідною умовою продовження експлуатації діючих енергоблоків АЕС є реалізація заходів з підвищення їх безпеки та надійності. Зокрема, таких як модернізація та реконструкція обладнання, усунення відхилень від норм та правил з безпеки та підвищення рівня надійності та аварійної готовності енергоблоків.

Завдяки заходам з підвищення рівня безпеки, що виконуються в рамках продовження експлуатації, рівень безпеки енергоблоків АЕС з продовженим терміном експлуатації є навіть вищим, ніж у інших енергоблоків.

Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій

Безпека ядерних установок[1], дотримання досягнутого рівня безпеки діючих енергоблоків АЕС та його постійне підвищення є найвищим пріоритетом діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом».

Підвищення безпеки енергоблоків АЕС України відбувається систематично шляхом реалізації відповідних програм з підвищення безпеки, що розробляються на визначений період. З метою неухильного подальшого підвищення ядерної безпеки, забезпечення ефективної та надійної роботи енергетичної галузі, доведення безпеки атомних енергоблоків України до рівня, що відповідає міжнародно визнаним вимогам з ядерної безпеки та охорони довкілля, НАЕК «Енергоатом» реалізує Комплексну (зведену) програму підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій України (КзПБ). Програма діє до 2020 року. Дуже важливими елементами програми є постфукусімські заходи, де найбільша увага приділяється аварійному енергозабезпеченню.

Основними цілями КзПБ є:

  • підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС до рівня, що відповідає сучасним національним нормам з безпеки;
  • реалізація рекомендацій МАГАТЕ з підвищення безпеки АЕС України;
  • виконання чинних зобов'язань перед міжнародними фінансовими інституціями щодо реалізації заходів з підвищення безпеки;
  • заміна важливого для безпеки обладнання, яке відпрацювало свій ресурс, на сучасне;
  • впровадження заходів для попередження аварій, зокрема аналогічних до аварії на АЕС Фукусіма-1 (Японія, 2011).

Витрати на виконання КзПБ здійснюються за рахунок власних ресурсів Компанії, а також кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Євратома. Ці кошти передбачені на закупівлю тільки основного обладнання для реалізації частини заходів КзПБ і лише за процедурами європейських партнерів.

Впровадження постфукусімських заходів на АЕС

Після аварії на японській АЕС «Фукусіма-Даічі» НАЕК «Енергоатом» провела цільову позачергову оцінку стану безпеки енергоблоків АЕС («стрес-тести»), яка показала, що послідовність подій, що відбулися на АЕС «Фукусіма-Даічі», практично неможлива для будь-якої АЕС України. Заходи з підвищення безпеки, в тому числі «постфукусімські», виконуються згідно з комплексною програмою КзПБ.

За результатами «стрес-тестів» було визначено перелік заходів з попередження «важких» аварій, впровадження яких є необхідною умовою продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС.

Серед цих заходів:

  • забезпечення стійкості до впливу землетрусу, силою мінімум 7 балів за шкалою MSK-64;
  • забезпечення працездатності обладнання, що важливе для безпеки, у “жорстких” умовах навколишнього середовища;
  • впровадження систем примусового аварійного фільтрованого скидання тиску парогазової суміші з-під куполу герметичного огородження;
  • імплементація заходів щодо забезпечення аварійного підживлення парогенераторів та басейнів витримки палива в умовах довгострокового повного знеструмлення АЕС та/або втрати кінцевого поглинача тепла;
  • впровадження керівництв з управління запроектними аваріями.

Всього НАЕК «Енергоатом» в рамках Програми необхідно реалізувати 231 захід на 15 енергоблоках, що спрямовані на запобігання «важких» аварій, та виконати 93 нових протипожежних заходи. З них у 2017 році було виконано 35 «постфукусімських» заходів.

У 2017 році було завершено розробку та впровадження керівництв з управління важкими аваріями на всіх блоках АЕС, виконано заходи щодо заміни автономних кондиціонерів на блоках ЗАЕС-3, РАЕС-3, ЮУАЕС-3, впроваджено систему аварійного видалення водню з гермооболонки на енергоблоці ЗАЕС-3 та систему раннього байпасування гермооб’єму під час розплавлення активної зони на енергоблоках ЗАЕС-1, ЗАЕС-3, а також впроваджено мобільне насосне обладнання на енергоблоках ЗАЕС-3, РАЕС-1, РАЕС-2 та мобільні дизель-генератори на ЗАЕС-1, ЗАЕС-3 тощо.

Реалізація Єдиної технічної політики Компанії

Використання провідного власного і міжнародного досвіду експлуатації та модернізації АЕС на енергоблоках відбувається у рамках Єдиної технічної політики НАЕК «Енергоатом», якої Компанія дотримується під час реалізації усіх програм.

Це означає, що на всіх енергоблоках з однаковою реакторною установкою впроваджується однаковий набір заходів з підвищення безпеки та ефективності, застосовуються уніфіковані технічні рішення і методики, технічне обслуговування та експлуатація обладнання здійснюються на основі єдиних підходів, а до порядку розробки та узгодження виробничих документів застосовуються однакові вимоги.

Основоположні принципи Єдиної технічної політики ДП «НАЕК «Енергоатом»:
  • відповідальність за радіаційний захист та безпеку ядерних установок згідно із законодавство України у сфері використання ядерної енергії;
  • застосування лише апробованих технічних рішень, якщо вони є ефективними та відповідають проектним і нормативним вимогам;
  • обов’язкове врахування під час технічних рішень досвіду експлуатації та результатів аналізу безпеки.

Єдина технічна політика НАЕК «Енергоатом» передбачає індивідуальний підхід до кожного енергоблоку АЕС з урахуванням його особливостей та набору можливих рішень у повній відповідності до прийнятої загальної ідеології реалізації заходів.

Приклади дотримання Єдиної технічної політики в Компанії:

  • Перелік заходів КзПБ є однаковим для кожного з трьох проектів реакторної установки: ВВЕР-1000/В-320, ВВЕР-1000/В-302, 338, ВВЕР-440/В-213.
  • Продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС: підготовка енергоблоків ЗАЕС-4, РАЕС-3 та наступних енергоблоків до продовження експлуатації у понадпроектний термін здійснюється так само, як уже було підготовлено та продовжено строк експлуатації енергоблоків РАЕС-1, 2, ЮУАЕС-1, 2 та ЗАЕС-1, 2, 3.
  • Протягом 2015-2017 років використовувались єдині технічні вимоги та умови закупівлі до 30 видів обладнання/продукції для систем, що важливі для безпеки та регулярно закуповуються.
  • Стандартизація технічних вимог для обладнання КзПБ, що закуповується на кредитні кошти ЄБРР/Євратом.

 

 

[1] Ядерна і радіаційна безпека, радіаційний захист, охорона праці, виробнича та технологічна безпека, екологічна та пожежна безпека, запобігання тяжким та промисловим аваріям, готовність до аварійного реагування і надзвичайних ситуацій, а також фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Гарантуємо ядерну безпеку