Прес-центр

25.11.2016

23-25 жовтня волонтерська група Енергоатома здійснила чергову доставку вантажу до зони АТО

23-25 жовтня волонтерська група Енергоатома здійснила чергову доставку вантажу до зони АТО

Перша зупинка – Сєвєродонецьк, зараз це місто є тимчасовою столицею Луганської області.  Ще з часів Помаранчевої революції Сєвєродонецьк інколи називають «сєпародонецьк», адже саме тут у 2004 році проходив сумнозвісний з’їзд «депутатів усіх рівнів», який збирався оголошувати «автономію» південно-східних регіонів України. Але за останні два роки місто, а точніше його мешканці, довели, що вони є невід’ємною частиною України і в тих, хто вважає інакше тут немає жодних шансів на успіх. Таке переконання спирається на власний досвід спілкування з мешканцями міста.

Зустріч волонтерів Енергоатома з бійцями 1-ї реактивної батареї 93-ї Окремої механізованої бригади, які базуються поблизу Сєвєродонецька, була запланована навпроти будівлі обласної адміністрації. За часом вона випадково збіглася із урочистою зустріччю викладачів з Тернопільщини та Львівщини, яка відбувалась у цей день. На площі перед адміністрацією кілька десятків молодих людей тримали величезний прапор України - вони чекали на прибуття освітян з Західної України, що приїхали на Луганщину в рамках Всеукраїнського проекту «Змінимо країну разом!» для обміну педагогічним досвідом. Вчителі це велика сила, саме від них залежить майбутнє держави, і те, що педагоги зі cходу навчатимуть дітей на заході країни, а їхні колеги з Львівської та Тернопільської областей навпаки їдуть викладати у школах Луганщини – є нищівним ударом по російській пропаганді.

Неможна не згадати, що Сєвєрдонецьк в певному сенсі є й «атомним» містом, тут розташоване СНВО «Імпульс» - провідний український виробник систем контролю та управління для енергоблоків АЕС. Підприємство є давнім партнером Енергоатома і учасники волонтерської групи скористались гостинністю керівництва «Імпульсу», яке провело для них міні екскурсію. Той хто потрапляє на сєвєродонецький «Імпульс» вперше, не може втримати подив, адже виробництво тут дійсно космічне – найсучасніше устаткування від провідних європейських виробників дозволяє виробляти унікальне за надійністю та якістю обладнання для атомних станцій. Не зважаючи на складну економічну ситуацію в країні, «Імпульс» продовжує технічне вдосконалення власного обладнання. Навіть у порівнянні з весною цього року, коли представники прес-служби Енергоатома разом із журналістами перебували на «Імпульсі» в рамках прес-туру, тут з’явилось нове обладнання, розширились можливості випробувальної лабораторії підприємства.

Але повернемось до основної мети поїздки. Бійцям з 93-ї ОМБр волонтери Енергоатома доставили нові зимові колеса для авто та традиційно «підігріли» їх смаколиками від волонтерів з київського Виноградаря.

В Попасній на одній зі зруйнованих заправок, аналогічний набір – зимове «взуття» для авто та смачну передачу отримали бійці Батальйону імені Героя України генерала Сергія Кульчицького Національної гвардії України (в цьому підрозділі служить багато колишніх майданівців). Коли бачиш знайомі за попередніми поїздками обличчя бійців і розумієш, що познайомився із ними вже більше року тому, стає якось не по собі. Хтось вже третій рік на фронті, а де хто у тилу дозволяє собі взагалі не згадувати, що країна воює.
 

Наступний пункт - місце базування 3-го окремого полку спеціального призначення. Волонтерів Енергоатома тут знають з першого року війни, тому і зустрічають як давніх друзів - смачним обідом. Спецназівці отримали невеличкий, але дуже коштовний вантаж - картки мобільного супутникового зв'язку.

На зворотному шляху передали бійцям 128-ї окремої гірсько-піхотної Закарпатської бригади потужну пічку для обігріву та валянки, а також коробки зі смачними привітаннями від волонтерів Виноградаря. Окрема велика подяка небайдужій людині з того ж Виноградаря за 14 ящиків кексів, слойок і інших поживних речей, а також за 30 пар валянок. Нехай виглядають вони і не дуже «тактикульно», але на морозі дадуть фору найкрутішим зимовим берцям.

Загалом крайня поїздка до зони АТО видалась непростою за логістикою (500 км по фронтових дорогах), але однією з найбільш спокійних, адже до «нульових» позицій цього разу наближались лише пару разів. Останнім пунктом стала база 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, розташована у Костянтинівці. Після передачі вантажу, волонтерів запросили на чашку кави та показали нещодавно облаштований актовий зал. Десятки молодих, і не дуже, облич, частіше усміхнених, дивляться з фотографій, розвішаних на стінах невеликого приміщення – це все бійці, які навічно зараховані до особового складу 90-го бату. Багато хто з них загинув, захищаючи Донецький аеропорт, хтось під Авдієвкою, хтось у Пісках, майже по всьому фронту прийшлось повоювати десантникам.

Варто сказати, що наприкінці жовтня з фронту повернулись останні бійці, призвані до лав ЗСУ в 6-ту хвилю мобілізації, відтак у зоні АТО залишаються виключно ті, хто служить за контрактом. Це безумовно добра новина, адже на передовій залишились люди, які свідомо зробили свій вибір та пішли захищати Батьківщину – професійні військові за визначенням краще підготовлені та вмотивовані, ніж мобілізовані до армії, але по суті звичайні цивільні люди. Але є у поточній ситуації і досить складний психологічний нюанс – допоки на фронті лишались люди, яких війна вирвала зі звичайного життя поза їхнього бажання, зв'язок між тилом та «передком» був питанням особистих стосунків між людьми. Кожна нормальна людина, в якої до армії призвали друга, колегу по роботі, або сусіда, вважала своїм обов’язком допомогти, як мінімум своєму знайомому. Коли «свої» повернулись, багато хто видохнув із полегшенням та й вирішив, що він свою справу зробив, але «чужих» серед тих хто зараз на фронті бути просто не може. І нехай забезпечення ЗСУ вже набагато краще ніж було на початку війни, але у збереженні волонтерського руху є не лише суто прикладний сенс (багатьох речей на фронті досі не вистачає), волонтери дуже важливі для військових, саме як доказ того, що в тилу пам’ятають про своїх захисників.         

Дякуємо всім і кожному хто продовжує підтримувати наших захисників!
Працюємо далі, скоро новий виїзд і вже маємо запити від хлопців!
Слава Україні!!!






Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію