Діяльність

05.03.2008

«Енергоатом» провів круглий стіл з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палив з українських АЕС

Головним питанням обговорення стало безальтернативність зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) в Україні, замість відправки його на переробку до Росії. За словами віце-президента НАЕК «Енергоатом» з нових ядерних установок та зняття з експлуатації Володимира Броннікова,  наявність сховища дозволить в умовах обмеженості запасів енергоресурсів зберегти цінні матеріали для наступних поколінь (у відпрацьованій тепловиділяючій збірці міститься 94% корисних речовин, які будуть використовуватися в атомних реакторах нового покоління).

Окрім того, воно дозволить уникнути політичних ризиків від монопольних послуг з переробки ВЯП з боку Росії. А також зекономить кошти на вивезенні відпрацьованих ТВЕЛів (загальні витрати на оплату послуг спецпідприємств РФ з переробки усього ВЯП з трьох українських АЕС понад $2 млрд., тоді як витрати на створення і експлуатацію протягом 100 років власного сховища складуть $600 мільйонів).

Позитивний досвід роботи аналогічного сховища  - сухого типу - Україна отримала при експлуатації СВЯП на Запорізькій АЕС, спорудженому у 2001 році. Екологія регіону не зазнала шкідливого впливу, тоді як економія від припинення вивезення ВЯП становить близько 70 млн. гривень. Таке сховище ЗАЕС змушена була звести, коли Росія відмовилася приймати ВЯП з української електростанції, та шість блоків Запорізької АЕС (на той час - половина вітчизняної електрики) опинилися на межі зупинення.

Тільки дві країни в світі — Україна і Болгарія  —  вивозять паливо на переробку (обидві – до Росії), сплачуючи за це гроші. Решта країн з атомною енергетикою пішли шляхом «відкладеного рішення» - тимчасового зберігання у сховищах. Переробляють паливо самотужки для його подальшого використання поки що лише дві країни — Франція і Японія. Така переробка у промислових масштабах наразі  економічно не вигідною.

У свою чергу, представник компанії Holtec International Олег Севастюк розповів про технологію зберігання ВЯП, яка буде реалізована у проекті спорудження сховища. Пусковий комплекс сховища включатиме 94 контейнерів, необхідних для зберігання 2500 паливних збірок реакторів ВВЕР-1000 та 1080 збірок - реакторів ВВЕР-440. Це – майже 20 % від загального обсягу відпрацьованого ядерного палива Хмельницької, Рівненської та Южно-Української АЕС (з урахуванням відпрацьованих збірок, які нині перебувають у басейнах витримки).

Американська компанія пропонує зведення пускового комплексу сховища за рахунок власних кредитних коштів, а розрахунки «Енергоатома» з американською компанією розпочнуться після введення його в експлуатацію за рахунок економії коштів на вивезення ВЯП. Відтак, будівництво ЦСВЯП не призведе до стрімкого збільшення атомного тарифу.  

За попередніми розрахунками, термін будівництва сховища становитиме три роки з часу прийняття органами державної влади рішення про розміщення (вибір майданчику) СВЯП.

Якщо Верховна Рада України, у компетенцію якої входить ухвалення рішення про розміщення, проектування і будівництво СВЯП, не прийме відповідний закон, контракт припинить свою дію.

Для будівництва сховища найбільш прийнятною в економічному відношенні та з точки зору радіаційної безпеки, згідно техніко-економічному обґрунтуванню інвестицій,  зробленому торік Київським інститутом "Енергопроект" (КІЕП), є площадка у Чорнобильській зоні відчуження. Будівництво може дати поштовх до розвитку прилеглих територій та реабілітації близько 200 га землі, окрім того, це також дозволить створити додаткові робочі місця.

За словами спеціаліста КІЕПу Тетяни Байбузенко, під час експлуатації сховища вплив на навколишнє середовище буде незначним, а в разі аварійної ситуації, пов’язаної із розгерметизацією контейнерів, можливе незначне підвищення радіаційного фону в радіусі 1 км, яке жодним чином не завдасть шкоди населенню і територіям навколо зони.

Відповідаючи на запитання представників громадських організацій віце-президент «Енергоатома» Володимир Бронніков відзначив,  що при розробці проекту були враховані усі можливі майбутні ризики використання сховища.

Він також наголосив, що громадські консультації є одним з важливих етапів будівництва сховища, і Компанія активно співпрацюватиме з усіма зацікавленими сторонами.

Представники громадських організацій цікавились наскільки доцільним є будівництво сховища в Україні з економічної та екологічної точок зору, у якому порядку прийматиметься рішення про будівництво ЦСВЯП. На жаль, не всі з присутніх усвідомили формат зустрічі як круглого столу, тому більшість нарікань була щодо проведення таким чином громадських слухань. Відтак, зауважимо, що круглі столи, які в лютому-березні відбулися в Славутичі та Києві, а також громадські обговорення в смт. Іванково, є лише підготовчим етапом – елементами інформаційно-роз'яснювальної роботи, що передує громадським слуханням.

Представники екологічних організацій, серед яких, зокрема, були Сергій Федоринчик - IнфоЦентр УЕА "Зелений Світ", Наталія Вишневська  - Дніпродзержинська громадська екологічна організація "Голос Природи", Дмитро Хмара - Національний Екологічний центр України, також зауважили на проблематиці наповнення спеціального фонду зі зняття з експлуатації АЕС, кошти з якого протягом кількох років перераховуються до Держбюджету, але не акумулюються на спеціальному рахунку. Це створить дефіцит фінансів під час зняття з експлуатації АЕС.

Експерт енергетичних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова Ольга Кошарна наголосила на безпеці та економічній доцільності проекту, навівши, зокрема, як приклад Іспанію. Пані Кошарна повідомила, що аналогічний проект  компанія Holtec реалізувала в Іспанії, і що регуляторний орган, у компетенцію якого входить нагляд за дотриманням радіаційної безпеки, видав ліцензію на експлуатацію цього СВЯП.

Довідково:

До сьогодні Україна вивозить ВЯП з ВВЕР-1000 на тимчасове зберігання з подальшою переробкою та на переробку з ВВЕР-440 до Росії. Це збільшує собівартість електроенергії ДП НАЕК «Енергоатом», тим більш що роками простежується тенденція зростання вартості вказаних послуг. Водночас, ВЯП залишається на світовому ринку, енергетичною сировиною, яку в перспективі можна буде використати у промисловості або вигідно реалізувати.

Відправка відпрацьованого палива до РФ не знімає проблему радіоактивних відходів (РАВ), які згідно з умовами контрактів на переробку ВЯП, повинні бути повернені до України. Їх зберігання і поховання (вже назавжди) в Україні у будь-якому випадку потребуватиме додаткових (і значних!) витрат.

Адже згідно з «Об'єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами», ратифікованою Верховною Радою 20.04.2000, захоронення відходів може відбуватися лише в країні їх виникнення. Це положення стосується і зберігання ВЯП. Відтак репліки про можливість зберігання ВЯП іноземного походження в Україні є провокаційними.

26 грудня 2005 року НАЕК «Енергоатом» і американська корпорація Holtec International за результатами міжнародного тендеру, в якому брали участь 6 компаній, уклали контракт на проектування і зведення сухого сховища відпрацьованого ядерного палива.

Вибір підрядника було зроблено на підставі його володіння технологією поводження з пошкодженим ВЯП (аналогічний вибір зробило ДСП ЧАЕС), а також більш вигідних економічних пропозицій.

Організаційно-правові підстави для дій НАЕК “Енергоатом” щодо створення СВЯП ВВЕР для українських АЕС:

- Національна енергетична програма України до 2010 року, затверджена постановою Верховної Ради України від 15.05.96 №  19/96-ВР

- Указ Президента України від 27.12.05 №1863/2005 «Про рішення РНБО України від 9 грудня 2005 року «Про стан енергетичної безпеки України і основи державної політики у сфері її забезпечення»

- галузева програма №7 "Поводження з відпрацьованим ядерним паливом атомних електростанцій", введена в дію наказом  Міненерго України №  7 від 13.01.2000;

- Протокольне рішення від 16.05.02 Міжвідомчої наради представників МінНС, Мінпаливенерго, Мінекоресурсів, Держатомрегулювання, НАЕК "Енергоатом" з питання створення на території зони відчуження Чорнобильської АЕС сховища відпрацьованого ядерного палива АЕС;

- рішення РНБОУ від 1.02.08.

28 лютого аналогічний круглий стіл відбувся в місті Славутич, а 1 березня "Енергоатом" провів громадське обговорення для Іванківської та Поліської районних громад.

Програма проведення «круглого столу» за ініціативою ДП НАЕК «Енергоатом» з питань створення Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України (ЦСВЯП)

(м. Київ, НАЕК «Енергоатом», вул.. Вєтрова,3, 1100)

(ведучий – Людвіг Литвинський, директор ДНІЦ СКАР )

1. Вступне слово: представлення учасників «круглого столу», мета і завдання «круглого столу»,  план заходів процесу консультацій з громадськістю.

2. Про необхідність будівництва ЦСВЯП (Володимир Бронніков, віце-президент НАЕК «Енергоатом»).

3. Обґрунтування проекту спорудження ЦСВЯП (директор департаменту нових проектів НАЕК "Енергоатом" Віктор Медун).

4. Технологія зберігання відпрацьованого палива, що буде реалізована у проекті ЦСВЯП (Олег Севастюк, компанія Холтек).

5. Про оцінку можливого впливу ЦСВЯП на людину та навколишнє середовище (Тетяна Байбузенко, КІЕП).

6. Виступи інших учасників «круглого столу».

7. Питання-відповіді, обмін думками між учасниками «круглого столу».

Учасники круглого столу:

1. Ольга Кошарна, провідний експерт Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова;

2. Валентин Купний, експерт.

3. Олександр Жемчужников, депутат міськради Славутича).

4. Вільям Вудворт (віце-президент Холтек)

5. Севастюк Олег Васильович (Холтек)

6. Шендерович Віктор Якович(КІЕП)

7. Байбузенко Тетяна Юріївна(КІЕП)

8. Шевченко Микола Євгенович(КІЕП)

9. Щербин Володимир Миколайович(ІПБ АЕС)

10. Двоєглазов Олександр Михайлович (ДНТЦ ЯРБ)

11. Григораш Олександр Віталійович (Держатомрегулювання)

12. Нечаєв Станіслав Юрійович (НДІ Радіаційного Захисту)

13. Метельова Людмила Віталіївна (Мінпаливенерго)

14. Федоринчик Сергій Михайлович (IнфоЦентр УЕА "Зелений Світ)

15. Вишневська Наталя (Дніпродзержинська громадська екологічна організація «Голос Природи»)

16. Хмара Дмитро (Національний Екологічний центр України)

17. Захаров Володимир Георгієвич (Об’єднання «Український Ядерний страховий пул»




Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію