Діяльність

29.02.2008

«Енергоатом» провів у Славутичі круглий стіл по будівництву ЦСВЯП

28 лютого НАЕК «Енергоатом» провів у Славутичі круглий стіл на якому обговорювався проект будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Обговорення відбувалося у рамках плану консультацій з громадськістю з приводу будівництва ЦСВЯП.

У заході взяли участь представники Компанії, Київського інституту «Енергопроект» (КІЕП), американської компанії Holtec International, а також мер Славутича, керівництво ДСП ЧАЕС, члени робочої групи з підготовки громадських слухань, жителі міста.

За словами виконавчого директора з проектів та розвитку НАЕК Геннадія Сазонова, ще в 90-х роках стало зрозуміло, що вивозити відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) у Росію дорого і недоцільно. У результаті, американська компанія "Дюк Інженірінг" збудувала для Запорізької АЕС пристанційне сухе сховище відпрацьованого ядерного палива. Експлуатація цього сховища довела безпечність та економічну доцільність проекту.

Проте будувати  на кожній станції власний СВЯП економічно недоцільно, тому у 2005 році був проведений тендер з будівництва централізованого сховища ВЯП з реакторів ВВЕР. За результатами тендеру був підписаний контракт з переможцем – американською Holtec International.

У ході круглого столу менеджер компанії Holtec Олег Севастюк  детально інформував про діяльність фірми та проект будівництва сховища. Він розповів про конструкцію контейнерів, які планується використовувати, технологію їх загрузки і транспортування з АЕС на площадку зберігання.

За його словами, міцність контейнерів розрахована на пряме попадання винищувача F-16 повністю завантаженого паливом та боєкомплектом, а для зламу наземного модуля зберігання контейнера з ВЯП необхідно докласти важіль силою понад 1800 тон.

Заступник головного інженера «Енергопроекту» Тетяна Байбузенко інформувала, що при експлуатації сховища його вплив на навколишнє середовище буде незначним, а в разі аварійної ситуації, пов’язаної з розгерметизацією контейнерів, можливе незначне підвищення радіаційного фону. Проте воно не впошириться за межі Чорнобильської зони відчуження і не завдасть шкоди населенню і територіям навколо зони.

Генеральний директор ДСП ЧАЕС Ігор Грамоткін сказав, що  впевнений в успішній реалізації проекту будівництва ЦСВЯП.

Мер Славутича Володимир Удовиченко висловив вдячність учасникам круглого столу за конструктивний діалог і підтвердив загальну думку про доцільність будівництва ЦСВЯП саме у Чорнобильській зоні, оскільки це може дати поштовх до її розвитку та реабілітації, а для Славутича додатково створить нові робочі місця.

Довідково:

До сьогодні Україна змушена вивозити ВЯП до Росії, що збільшує собівартість електроенергії НАЕК «Енергоатом».  Крім того, простежується тенденція зростання вартості вказаних послуг. Водночас, ВЯП залишається на світовому ринку, енергетичною сировиною, яку в перспективі можна буде використати у промисловості або вигідно реалізувати.

Відправка відпрацьованого палива до РФ не знімає проблему радіоактивних відходів (РАВ), які згідно з умовами контрактів на переробку ВЯП, повинні бути повернені до України. Їх зберігання і поховання в Україні у будь-якому випадку потребуватиме додаткових (і значних!) витрат.

На користь будівництва СВЯП свідчать і цифри. За прогнозними розрахунками, загальні витрати «Енергоатома» на оплату послуг спецпідприємств Російської Федерації з переробки усього ВЯП Южно-Української, Хмельницької і Рівненської АЕС складуть понад $ 2 млрд. Водночас витрати на створення і експлуатацію протягом 100 років власного сховища складуть близько $ 520 мільйонів.

Розв’язати ці проблеми,  а також вирішити питання поводження з високорадіоактивними відходами можна шляхом тимчасового (від 50 до 100 років) зберігання ВЯП на теренах України. Для цього згідно з Національною енергетичною програмою України до 2010 року НАЕК «Енергоатом» опікується питанням будівництва сховища ВЯП (СВЯП).

На сьогодні в Україні немає власної технології «сухого» зберігання відпрацьованого палива та, відповідно, жодне з вітчизняних підприємств не володіє необхідними для підготовки техніко-економічних інженерних рішень даними. Тому вибір безпечної та відповідної для України технології збереження ВЯП було виконано НАЕК «Енергоатом» на засадах оголошеного в липні 2003 року тендера.

Будівництво об’єкта відбуватиметься за рахунок кредитних коштів, залучених  Holtec International. У свою чергу українська компанія здійснить оплату контракту протягом чотирьох років після введення сховища в експлуатацію. Основним джерелом мають стати кошти, зекономлені від вивезення відпрацьованого палива до Російської Федерації. Таким чином, втілення проекту не спричинить додаткового тягаря на тариф НАЕК «Енергоатом». А сама компанія після зведення сухого сховища відпрацьованого ядерного палива отримає від американської сторони технології сухого зберігання ВЯП. У майбутньому це дасть змогу самостійно розширювати сховище.

За попередніми розрахунками, термін будівництва сховища становитиме три роки з часу прийняття органами державної влади рішення про розміщення (вибір майданчику) СВЯП. Пусковий комплекс сховища, за умовами тендеру, включає 94 контейнери, необхідних для зберігання 2500 паливних збірок реакторів ВВЭР-1000 та 1080 збірок - реакторів ВВЭР-440. Це – майже 20 % від загального обсягу відпрацьованого ядерного палива Хмельницької, Рівненської та Южно-Української АЕС (з урахуванням відпрацьованих збірок, які нині перебувають у басейнах витримки).




Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію