Діяльність

06.03.2006

Історія ССВЯП ВП ЗАЕС

Проектними рішеннями АЕС з ВВЕР-1000, якою є і ЗАЕС, було передбачено вивезення відпрацьованого ядерного палива в стаціонарне сховище до Росії.
Проте ще при СРСР стало ясно, що через обмежені можливості цього сховища, відсутність можливості його розширення, а також відсутність можливості на найближчу перспективу будівництва заводу з переробки ядерного палива, виникнуть проблеми з підтримкою життєздатності АЕС.
За прогнозами, найбільш напружена ситуація з перспективою зупинки блоків, складалася саме на ЗАЕС.
Рішенням Міненерго СРСР від 14.08.87г., Держплану і Держбуду СРСР від 25.04.89г. у “Технічному проекі розширення ЗАЕС до 6000 кВт (блоки 5,6)” було передбачено сховище відпрацьованого ядерного палива.
Наказом по Міненерго СРСР № 361 від 06.10.88 р. було затверджено проект 2-ї черги ЗАЕС.

На станції розпочалися роботи з реалізації проекту тимчасового сховища, прийнятного на той момент, в транспортних контейнерах ТК-13, в яких, власне, і здійснюється до нині відправка палива до Росії. ТК-13  теж варіант сухого зберігання.

ЗАЕС вже були закуплено 10 контейнерів. Проте відбувся розпад СРСР. З 1993 по 1995 рік Росія відмовилася приймати відпрацьоване ядерного палива. У басейнах витримки (БВ) накопичився трирічний запас невивезеного ядерного палива (ВТВЗ). Слід враховувати, що проектні можливості БВ обмежені. Постійно в них паливо вивантажувати не можна. Крім того, існують вимоги з дотримання безпечної експлуатації енергоблоків. Для забезпечення цих вимог на ЗАЕС було зроблено низку організаційно-технічних заходів, виконання яких дало змогу тимчасово розв'язати проблему, пов'язану з невивезенням відпрацьованого ядерного палива.
З 1996 року поновилося вивезення ВТВЗ до Росії, проте за різко збільшеними цінами за послуги зберігання. Причому, тенденція зростання цін зберігається постійно (в середньому зростання цін становить 10-15 % на рік). Будівництво тимчасового сховища з ТК-13 стало недоцільним.
Виконавши аналіз на перспективу, враховуючи ситуацію, що склалася, ЗАЕС в 1993 році зайнялася пошуком прийнятних рішень. Рішенням №103 від 16.08.93г. Держкоматом України ухвалив рішення про зведення (замість сухого сховища з ТК-13) на території проммайданчика ЗАЕС тимчасового сховища модульного типу для ВТВЗ.
На виконання вказаного рішення було проведено таку роботу:
1. На конкурсній основі обрано найекономічніший і екологічно безпечніший тип сховища з використанням технології американської фірми ДЮК. Проект має ліцензію наглядових органів США і використовується в США на 3 атомних станціях з 1993 року. Порівняльний аналіз можливих способів зберігання виконував Харківський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут “Енергопроект” — ХІЕП.
2. Тип сховища було затверджено рішенням Науково-технічної Ради Держкоматому 12.01.95г.
3. На підставі порівняльного аналізу було обрано місце розташування ССВЯП (проммайданчик ЗАЕС).
4. Розроблено робочий проект сховища, включаючи оцінку його впливу на навколишнє середовище.
5. Розроблено “Звіт з аналізу безпеки ССВЯП”.
Фундаментальними проектними принципами при реалізації проекту ССВЯП стали:
- дотримання безпеки при проектуванні й експлуатації;
- захист населення, персоналу станції і навколишнього середовища.
13 березня 1995 року ЗАЕС звернулася до Департаменту ядерного регулювання із заявою на видачу ліцензії на експлуатацію ССВЯП.
Проект пройшов всі експертизи, які вимагаються Українськими нормативно - законодавчими документами. Всього на експертизу було надано понад 270 документів, загальним обсягом понад 5 тисяч сторінок. Багато документів розглядалося неодноразово, після корегувань і доопрацювання, тобто відбувався тривалий і копіткий процес адаптації проекту до ЗАЕС.
У травні 2000 року після докладного розгляду і аналізу документів з обґрунтування безпеки ССВЯП Департаментом ядерного регулювання Міністерства екології і природних ресурсів України проект ССВЯП Запорізької АЕС визнано відповідним чинним нормам і правилам ядерної і радіаційної безпеки і сучасним світовим підходам щодо забезпечення ядерної і радіаційної безпеки. На підставі вищевикладеного, Департамент визнав можливим видачу ВП ЗАЕС ліцензії на експлуатацію ССВЯП.
16 липня 2001 року ЗАЕС одержала ліцензію Держкомітету ядерного регулювання України на введення ССВЯП у дослідно-промислову експлуатацію.
24 серпня 2001 року 1-й вентильований контейнер зберігання з відпрацьованим ядерним паливом було встановлено на майданчику зберігання ССВЯП Запорізької АЕС. Всього до початку вересня 2001 року відповідно до умов ліцензії було завантажено і встановлено три вентильовані контейнери.
Пізніше ліцензію на дослідно-промислову експлуатацію ССВЯП було подовжено з правом дозавантаження нових контейнерів за умови отримання дозволів на кожен окремий контейнер.
Отримання дозволу на промислову експлуатацію ССВЯП і його введення в експлуатацію відбулося 10 серпня 2004 року в рамках отримання Національною атомною енергогенеруючою компанією «Енергоатом» ліцензії на право здійснення діяльності на етапі життєвого циклу «експлуатація ядерної установки «Запорізька АЕС».




Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію