Діяльність

07.03.2007

Заява про екологічні наслідки діяльності при будівництві та експлуатації централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС ДП НАЕК "Енергоатом"

Атомна енергетика посідає одне з провідних місць у економіці України. 4 діючих атомних електростанції (АЕС) з 15 енергоблоками, на яких встановлені атомні реактори типу ВВЕР, виробляють половину електроенергії країни, маючи лише 26,6 % від загальних встан

Атомна енергетика посідає одне з провідних місць у економіці України. 4 діючих атомних електростанції (АЕС) з 15 енергоблоками, на яких встановлені атомні реактори типу ВВЕР, виробляють половину електроенергії країни, маючи лише 26,6 % від загальних встановлених потужностей. У структурі Енергоринку частка електроенергії, виробленої на АЕС, щороку залишається стабільно високою. Так, наприклад, у 2000 році вона становила 45,3 %, а у 2005 та 2006 роках - 52,3 % і 50,0% відповідно.

Згідно із Законом України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" функції експлуатуючої організації, що відповідає за безпеку діючих АЕС країни, покладено на державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом").

Основним завданням НАЕК "Енергоатом" було і залишається збільшення виробництва електроенергії на АЕС за умови постійного підвищення їх рівня безпеки та забезпечення сталих умов експлуатації.

Зважаючи на роль атомної енергетики у енергетичному забезпеченні держави зараз і на плановане зростання її у майбутньому, НАЕК "Енергоатом" має адекватно реагувати на виклики, пов’язані із забезпеченням сталої та безпечної експлуатації українських АЕС.

Одним із таких викликів є проблема поводження з відпрацьованим ядерним паливом АЕС. Відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) є невід’ємним наслідком виробництва електроенергії на АЕС. Схема поводження з ним, що була створена ще за часів СРСР і для тогочасних цілей СРСР, полягала у щорічному вивезенні відпрацьованого ядерного палива АЕС з реакторами ВВЕР на переробку. Зазначена схема поводження з ВЯП для АЕС України на сьогодні не є економічно виправданою, до того ж тягне за собою проблему, пов’язану з поверненням радіоактивних відходів від переробки ВЯП назад в Україну.

На вирішення проблеми поводження з відпрацьованим ядерним паливом українських АЕС з реакторами ВВЕР Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України були прийняті рішення щодо створення умов для тривалого зберігання ВЯП АЕС України на території України. Зазначені рішення частково було реалізовано на Запорізькій АЕС, де у 2001 році було споруджене станційне сховище ВЯП. Для Рівненської, Хмельницької то Южно-Української АЕС планується спорудити спільне сховище, що буде приймати на зберігання ВЯП цих АЕС - централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Дані про плановану діяльність, мету та шляхи її здійснення

До ЦСВЯП буде поступово передаватися відпрацьоване ядерне паливо трьох вищезазначених АЕС, що напрацьовується протягом строку їх експлуатації. Максимальний планований строк експлуатації ЦСВЯП – до 100 років. Потужність ЦСВЯП буде нарощуватися до планованої за чергами будівництва.

Для зберігання відпрацьованого палива у ЦСВЯП буде використано технологію, запропоновану корпорацією "Холтек Інтернешнл" (США), що має спроектувати ЦСВЯП і побудувати його першу чергу. Ця технологія використовується на АЕС в США та інших країнах. Суть технології полягає у застосуванні універсальної каністри, що має дві герметичні оболонки і використовується як для перевезення ВЯП, так і для його зберігання. Оболонки надійно відділяють заповнений інертним газом внутрішній об’єм каністри, куди вміщується ВЯП, від навколишнього середовища. Така каністра заповнюється ВЯП та герметизується шляхом зварювання на АЕС і перевозиться до ЦСВЯП в герметичному стані у спеціальному транспортно-захисному контейнері, що має два своїх бар’єри герметизації. У ЦСВЯП універсальна каністра перевантажується в захисний контейнер зберігання і у ньому зберігається протягом проектного строку. Контейнери разом з універсальною каністрою забезпечують необхідний захист навколишнього середовища від впливу ВЯП.

Для ЦСВЯП, згідно вимог Державних будівельних норм України, виконано техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) його спорудження, а також оцінку впливів на навколишнє середовище (ОВНС) під час будівництва та експлуатації ЦСВЯП. ОВНС виконано для умов майданчика будівництва, що пропонується в ТЕО як оптимальний, та вищезазначеної технології зберігання ВЯП, розглянутої в ТЕО.

ТЕО спорудження ЦСВЯП виконано ВАТ "Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (ВАТ  КІЕП). 

В ТЕО спорудження ЦСВЯП, зокрема:

·      проведено вибір майданчика розміщення ЦСВЯП відповідно до вимог законодавства шляхом порівняння низки можливих майданчиків за певними критеріями і показниками. У якості оптимального майданчика визначено майданчик, розташований у зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення (далі – ЗВ і ЗБ(О)В) території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 12 км на південний захід від Чорнобильської АЕС.

Відповідно до законодавства, остаточне рішення щодо майданчика розміщення ЦСВЯП прийматиметься Верховною Радою України;

·      визначено основні технічні рішення і техніко-економічні показники ЦСВЯП;

·      проведено обґрунтування безпеки ЦСВЯП (ядерної, радіаційної та екологічної) відповідно до стадії проектування з урахуванням технології зберігання ВЯП, розглянутої в ТЕО.

ОВНС при будівництві та експлуатації ЦСВЯП виконано ВАТ КІЕП  за участю Інституту проблем безпеки АЕС (ІПБ АЕС) Національної академії наук України відповідно до вимог Державних будівельних норм "Склад та зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будинків та споруд. ДБН А.2.2-1-2003".

Щодо ТЕО та ОВНС ЦСВЯП буде забезпечено проведення комплексної державної експертизи, включно з екологічною експертизою та експертизою з ядерної та радіаційної безпеки, а також проведено додаткову (недержавну) експертизу за участю закордонних експертів.

Фактори, що впливають або можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних екологічних ситуацій

При оцінці впливів планованої діяльності на навколишнє середовище:

·      вивчено існуючий стан навколишнього середовища на пропонованому в ТЕО майданчику спорудження об'єкта та прилеглих територіях;

·      визначено всі джерела можливого впливу об'єкта на навколишнє середовище;

·      виконано оцінку впливу на всі компоненти навколишнього середовища.

Виконана оцінка впливів на навколишнє середовище показала таке.

Впливи шуму, вібрації і електромагнітних полів обмежуватимуться приміщеннями ЦСВЯП і не перевищуватимуть допустимих величин.

При будівництві і експлуатації ЦСВЯП не передбачається теплових забруднень та випаровувань, використання хімічних речовин, які могли б негативно уплинути на стан навколишнього середовища.

Планована діяльність не впливає на інтенсивність сонячного випромінювання, температуру, швидкість вітру, вологість, атмосферні інверсії, тривалість туманів та інші кліматичні характеристики.

Протягом будівництва та експлуатації ЦСВЯП техногенні впливи на геологічне середовище від планованої діяльності  не прогнозуються.

Впливи планованої діяльності на навколишнє середовище обумовлюються тільки радіаційним чинником.

Виконана ОВНС дозволяє зробити висновок про можливі певні впливи (включаючи опосередковані) на такі компоненти навколишнього середовища:

·      повітряне середовище;

·      водне середовище;

·      ґрунт;

·      рослинний і тваринний світ;

·      техногенне середовище;

·      соціальне середовище (населення, що проживає за межами  ЗВ і ЗБ(О)В).

Можливі впливи оцінювалися для нормальних умов діяльності та аварій, як проектних, так і позапроектних (гіпотетичних).

У якості проектної аварії з максимальними наслідками в ОВНС розглянуто: при будівництві – низову лісову пожежу, а при експлуатації – надходження до ЦСВЯП універсальної каністри, забрудненої радіонуклідами вище допустимих меж під час її завантаження відпрацьованим паливом на АЕС.

У якості позапроектної аварії при експлуатації ЦСВЯП в ОВНС розглянуто розгерметизацію універсальної каністри та руйнування ВЯП, у результаті чого радіоактивні речовини виходять у навколишнє середовище.

Допустимість впливів визначалася, виходячи з умови неперевищення чинних нормативних санітарно-гігієнічних критеріїв за результатами такого впливу.

Показники оцінки рівнів екологічного ризику та безпеки для життєдіяльності населення при здійсненні планованої діяльності. Заходи, що гарантують здійснення діяльності відповідно до екологічних стандартів та нормативів

Істотних впливів, які б призводили до перевищення допустимих нормативних рівнів, на компоненти навколишнього середовища оцінкою впливів не виявлено, оскільки прийняті в ТЕО технологічні рішення при будівництві та експлуатації практично виключають виникнення значущих впливів.

Результати виконаної оцінки впливів планованої діяльності засвідчили:

1. Впливи на повітряне середовище:

·        при будівництві:

- за нормальних умов – у тисячі разів нижче допустимих;

- при проектній аварії з максимальними наслідками (низова лісова пожежа) можливе короткочасне перевищення контрольних рівнів в межах ЗВ і ЗБ(О)В. За межами ЗВ і ЗБ(О)В - нижче допустимих.  Виникнення лісової пожежі на майданчику будівництва ЦСВЯП (до видалення з нього рослинності) буде попереджено організаційно-технічними заходами;

·        при експлуатації, на найближчій до ЦСВЯП межі ЗВ і ЗБ(О)В:

- за умов нормальної експлуатації – у десятки разів менше допустимих;

- при проектній аварії з максимальними наслідками – нижче допустимих;

- при позапроектній аварії – нижче допустимих.

2. Впливи на водне середовище:

·        при будівництві – практично відсутні;

·        при експлуатації:

- за умов нормальної експлуатації – технологічні забруднені скиди відсутні, додаткові впливи від технологічних викидів практично відсутні;

- при аваріях – не призводять до перевищення встановлених нормативів.

3. Впливи на ґрунти:

·        при будівництві – практично відсутні;

·        при експлуатації:

- за умов нормальної експлуатації – практично відсутні;

- при проектній аварії з максимальними наслідками – незначні впливи, що практично не впливають на існуючий стан ґрунтів;

- при позапроектній аварії – незначний вплив, що призводить до додаткового забруднення, у тисячу разів менше існуючого стану ґрунтів.

4. Впливи на рослинний і тваринний світ – не виявлено практичних впливів.

5. Впливи на техногенне середовище – не перевищуються контрольні рівні для персоналу найближче розташованих підприємств у зоні відчуження.

6. Впливи на соціальне середовище:

·      при будівництві:

- значно нижче встановленого нормативу;

·      при експлуатації:

- за нормальних умов – значно нижче встановленої квоти дози;

- при проектній аварії – значно нижче встановлених рівнів;

- при позапроектній аварії – нижче встановлених рівнів.

Загальна оцінка екологічного ризику

За нормальних умов ведення впливи планованої діяльності на  навколишнє середовище та населення не призводять до перевищення чинних гігієнічних нормативів, встановлених Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97);

При проектній аварії з максимальними наслідками екологічний ризик за всіма складовими є прийнятним, оскільки не перевищуються показники існуючого стану середовища, а також чинні гігієнічні нормативи;

При позапроектній (гіпотетичній) аварії з найважчими умовами – з урахуванням низької вірогідності такої аварії ризик оцінюється як такий, що можна ігнорувати (відповідно до НРБУ-97/Д-2000).

Результати оцінок щодо транскордонного впливу свідчать, що практично відсутні негативні наслідки спорудження та експлуатації ЦСВЯП для прикордонних районів Республіки Білорусь, близьких до пропонованого майданчика ЦСВЯП.

Оцінка розмірів санітарно-захисної зони та зони спостереження 

Оцінені в ОВНС ширина санітарно-захисної зони (СЗЗ) та ширина зони спостереження (ЗС) навколо ЦСВЯП при його експлуатації складають 100 метрів і 600 метрів відповідно.

 Остаточно розміри та межі СЗЗ і ЗС ЦСВЯП буде розраховано у його проекті і погоджено та затверджено відповідно до законодавства.

ЦСВЯП буде забезпечено необхідною інфраструктурою для ведення планованої діяльності з урахуванням вимог забезпечення безпеки та професійно підготовленим персоналом, рівень знань якого, зокрема, з радіаційної та екологічної безпеки, буде періодично перевірятися і підвищуватися.

На об’єкті та в його СЗЗ вестиметься радіаційний контроль, а у ЗС– радіаційно-екологічний моніторинг, що забезпечить контроль за персоналом, технологічними процесами та станом навколишнього середовища.

На об’єкті буде встановлено систему фізичного захисту, що виключить несанкціонований доступ до зон зберігання ВЯП.

При будівництві та експлуатації ЦСВЯП будуть здійснюватися захисні, відновлювальні, компенсаційні та ресурсозберігаючі заходи, визначені в ТЕО.

Перелік залишкових впливів

При будівництві та експлуатації ЦСВЯП впливи зазначеної діяльності на повітряне та водне середовища, ґрунти, рослинний та тваринний світ, техногенне середовище та соціальне середовище практично відсутні.

Наслідки аварій під час будівництва та експлуатації ЦСВЯП не створюють впливів на повітряне та водне середовища, ґрунти, рослинний та тваринний світ, техногенне середовище та соціальне середовище,  що призводять до перевищення встановлених допустимих рівнів.

Участь громадськості

Поважаючи конституційні права кожної людини, втілюючи політику прозорості рішень у сфері забезпечення ядерної, радіаційної та екологічної безпеки, ДП  НАЕК  "Енергоатом" при здійсненні планової діяльності стосовно ЦСВЯП вживатиме всіх належних заходів щодо забезпечення прав громадян та їх об‘єднань у сферах використання ядерної енергії, забезпечення екологічної та радіаційної безпеки, що випливають з вимог чинного законодавства України, зокрема, із:

·      Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

·      Закону України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об‘єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення".

·      Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 19.03.1999  №  534-ХIV).

·      Порядку проведення громадських слухань з питань ядерної та радіаційної безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 № 1122 тощо.

Зобов'язання Замовника щодо реалізації прийнятих рішень

Замовник зобов'язується у повному обсязі реалізувати всі технічні, організаційні, фінансові і інші рішення, передбачені ТЕО, а також впродовж всього терміну експлуатації ЦСВЯП дотримуватися технологічного регламенту при веденні робіт, нести сировинні і матеріальні витрати щодо забезпечення безпечної експлуатації ЦСВЯП і, тим самим, гарантувати виконання екологічних вимог.

Штатним розписом об'єкту будуть передбачені відповідні посадовці, на яких буде покладена персональна відповідальність за виконання технологічного регламенту і проектних рішень щодо безпечної експлуатації ЦСВЯП та охорони навколишнього середовища.

Від Замовника

 

Від Генерального проектувальника

  Президент ДП  "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

Голова Правління ВАТ "Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"

_______________  А.Л. Деркач

______________ Ю.В. Малахов




Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію