Діяльність

13.05.2011

Громадські слухання щодо спорудження 3-го та 4–го енергоблоків Хмельницької АЕС стартували

11 травня ц.р. у м. Славута Хмельницької області було проведено громадські слухання щодо будівництва енергоблоків №3 та №4 ХАЕС. У слуханнях могли взяти участь всі бажаючі. Загалом було зареєстровано 359 чоловік.

У вступному слові про стан справ та перспективи розвитку міста при спорудженні енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС міський голова міста Славути Василь Сидор доповів, що обов’язки щодо проведення громадських слухань з питань спорудження енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС покладено на органи місцевого самоврядування.

Інформацією про процес консультацій ДП НАЕК «Енергоатом» з громадськістю з питань спорудження енергоблоків ХАЕС-3,4 поділився директор Державного науково-інженерного центру систем контролю і аварійного реагування Людвиг Литвинський, який наголосив на законодавчих нормах слухань.

Заступник генерального директора ХАЕС з капітального будівництва Олег Рахлінський дав розгорнутий аналіз техніко-економічного обґрунтування спорудження Х-3/Х-4.

У ТЕО розглянуто всі фактори: за сейсмічними характеристиками проектний землетрус (ПЗ)=5 балів, максимальний розрахунковий землетрус (МРЗ)=6 балів (не допускається більше 8 балів); за станом ґрунтів - карстових процесів, просадних, сильностискуваних ґрунтів немає; максимальні горизонти паводків талих і дощових вод на р. Горинь не становлять небезпеки для споруд АЕС із урахуванням планувальних оцінок майданчика (206,00 м); рівень ґрунтових вод (РГВ) становить від 3,00 до 4,00 м (потрібно не менше 3,00 м); повторюваність протягом року слабких вітрів до 2 м/с - 26%, туманів - 26% (потрібно менше 40%).

За впливами зовнішніх факторів техногенного характеру на  безпеку - майданчик відповідає усім вимогам.

У 2008 році за наказом Мінпаливенерго України №358 від 03.07.2008 Міжвідомчою конкурсною комісією було проведено конкурсний відбір типу реакторної установки для енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС.

Конкурсною комісією, на основі затверджених критеріїв відбору, було прийнято рішення стосовно визначення кращої пропозиції – проекту реакторної установки типу ВВЕР-1000/В-392 (ЗАТ «Атомстройэкспорт», РФ). Рішення конкурсної комісії затверджено наказом Мінпаливенерго №509 від 15.10.2008.

У доповіді О. Рахлінський охарактеризував екологічні, економічні, соціальні чинники добудови енергоблоків №3 та №4.

В обговоренні питань спорудження ХАЕС-3,4 та впливів на навколишнє природне, соціальне та техногенне середовище брав участь генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» Микола Панащенко.

Насамперед присутніх цікавило, чи буде встановлено страхування ризиків проживання у зоні спостереження ХАЕС. Микола Сергійович навів дані про створення і діяльність страхового пулу на загальну суму понад 1,9 мільярда гривень.

Багато питань стосувалось пільг та преференцій, які має отримати громада від будівництва Х-3,Х-4. Зокрема можлива наявність робочих місць, задіяння місцевих трудових ресурсів, тарифні знижки тощо.

У найактивніший період будівництва передбачається залучення до п’яти з половиною тисяч робітників різних спеціальностей. Крім цього введення в дію нових енергоблоків забезпечить новими робочими місцями на ХАЕС понад 1800 чоловік. Звичайно, це мають бути висококваліфіковані фахівці.

Генеральний директор відзначив, що вже сьогодні для жителів зони спостереження діє 30- відсоткова тарифна знижка на електроенергію, під час завершення будівництва енергоблоку №2 Славутчина отримала на розвиток соціальної інфраструктури 16 мільйонів 896 тисяч гривень, за рахунок яких здійснено реконструкцію і добудову ряду шкіл, протитуберкульозного диспансеру, мережі доріг тощо. Під час спорудження третього та четвертого енергоблоків передбачається виділення на зону спостереження до 10 відсотків коштів від загальної суми будівництва. Це значний внесок в економіку. У 2011 році Славутчина отримає 2 мільйони 620  тисяч гривень у відповідності з постановою про відрахування 1 відсотка коштів від господарської діяльності ХАЕС.

У виступі директора центру взаємодії з органами державної влади та ОРЕ – радника президента Костянтина Запайщикова були подані правові основи законодавства про тарифну політику. Зокрема він наголосив, що населення отримує електроенергію за тарифом значно меншим, ніж промисловість. Відтак на плечі виробників лягають додаткові витрати. Крім того Законом про розвиток альтернативних джерел електроенергії передбачено тариф на вітроенергетику –  1 гривня 23 копійки, на сонячну – 5 гривень чотири копійки, малих ГЕС – 94 копійки. Сонячні, вітрові та інші тарифи є складовою тарифу, який встановлює НКРЕ для населення та промисловості. Атомний тариф є найдешевшим і тому безальтернативним на сьогоднішній час.

Присутні  схвалили звернення до депутатів Славутської міської ради.

Позитивними наслідками реалізації проекту спорудження нових енергоблоків визнано:

- Соціально-економічний розвиток регіону та міста Славута, зокрема, за рахунок 10% коштів від кошторисної вартості будівництва блоків Хмельницької АЕС, спрямованих на розвиток 30-кілометрової зони спостереження.

- Створення додаткових робочих місць, підвищення добробуту населення.

- Надходження додаткових фінансових коштів, державних субвенцій на розвиток соціальної інфраструктури.

- Збільшення відрахувань до бюджетів всіх рівнів.

- Можливість перетворення зони ризику на інвестиційно-привабливий регіон за рахунок встановлення пільгового тарифу на електроенергію для всіх споживачів (юридичних та фізичних осіб) та здійснення інших заходів.

До недоліків спорудження двох нових енергоблоків на майданчику Хмельницької АЕС відноситься:

- Відсутність 100% гарантії забезпечення безпечної експлуатації енергоблоків та впливу на екологію регіону.

- Втрата економічної привабливості регіону. Інвестори побоюються вкладати кошти в зону ризику.

- Відсутність соціального захисту громади міста.

- Втрата довіри та відсутність зацікавленості громади 30-кілометрової зони спостереження, а це понад 236 тисяч громадян, у продовженні будівництва енергоблоків через невиконання статті 12 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо компенсації ризику, а також зобов’язань щодо будівництва об’єктів соціального призначення при спорудженні енергоблоку №2.

- Низький рівень економічного стимулу для промислових підприємств регіону і міста та відсутність процедури компенсації ризику.

- Відтік висококваліфікованих фахівців з міста та регіону на будівництво енергоблоків.

Учасники громадських слухань вважають, що підтримка спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС може бути з урахуванням наступних пропозицій:

- Проведення постійного екологічного моніторингу флори і фауни зони впливу Хмельницької АЕС.

- Забезпечення щорічного, своєчасного та в повному обсязі виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів із соціально-економічної компенсації ризику населенню, що повинна становити 2% обсягу реалізації електроенергії, що виробляється на Хмельницькій АЕС за відповідний період, яка має розподілятися у такому співвідношенні: обласні бюджети - 30 відсотків; бюджети районів та міст обласного значення зон спостереження - 70 відсотків без вилучення в Державний бюджет в кінці року у разі їх незасвоєння. Збільшення фінансування заходів на соціально-економічну компенсацію ризику населення пов’язано з тим, що до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено питання організації системи  заходів захисту  населення і території у разі надзвичайної  ситуації: забезпечення засобами індивідуального захисту (таблетками йодистого калію, марлевими пов’язками, приладами      дозиметричного і хімічного контролю), утримання захисних споруд, систем оповіщення тощо.

- Виділення коштів в обсязі 10% від суми кошторисної вартості, що інвестується в будівництво нових енергоблоків, на будівництво об’єктів соціального призначення в 30-кілометровій зоні спостереження, яка повинна розподілятися бюджетам районів та міст обласного значення зон спостереження відповідно до кількості проживаючого населення без вилучення в Держбюджет в кінці року у разі їх незасвоєння. Виділення коштів місцевим бюджетам здійснювати щомісячно по мірі їх освоєння на будівництві енергоблоків.

- Врахування пропозицій територіальної громади міста щодо будівництва житла та об’єктів соціально-побутового призначення в місті Славута для працівників, які будуть задіяні при спорудженні енергоблоків Хмельницької АЕС, на запропонованих вільних земельних ділянках із використанням наявних споруд і мереж, які є комунальною власністю територіальної громади міста Славута.

- Встановлення інвестиційно-привабливого тарифу на електроенергію, який повинен складати не більше 50% діючого тарифу для всіх споживачів електроенергії (фізичних та юридичних осіб) та здійснення інших заходів, які сприятимуть інвестиційній привабливості регіону.

- Проведення страхування всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, а також фізичних осіб та їх майна у 30-кілометровій зоні спостереження.

- Максимальне задіяння наявних виробничих потужностей та кадрового потенціалу жителів регіону Хмельницької області при будівництві Хмельницької АЕС.

- Проведення постійного медичного моніторингу стану здоров’я жителів 30-кілометрової зони спостереження. Покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я.

Крім того, необхідно здійснити заходи з: розроблення регіональних програм по екології, енергозбереженню та енергопостачанню, транспортному сполученню, будівництву полігону для твердого сміття, інформаційному забезпеченню та оповіщенню населення

Остаточне рішення про погодження розміщення ядерного об'єкту приймуть депутати Славутської міської ради, з урахуванням думки громади, висловленої під час проведення громадських слухань.




Нефінансовий звіт НАЕК «Енергоатом» за 2017 рік

Повідом про корупцію