Пресс-центр

12.01.2017

Рисунки с фронта

Рисунки с фронта Малюнки дітей - з першого року неоголошеної війни проти України вони стали одним із символів допомоги нашим військовим на передовій.

Тисячі, здебільшого наївних та невигадливих сюжетів про єдність та красу нашої країни, прикрасили стіни бліндажів та землянок вздовж лінії фронту. Кожен з таких малюнків беззаперечний шедевр адже автор вклав у нього усю свою майстерність, відтворюючи власне уявлення про війну і мир. Але зустрічаються серед цих робіт і незвичні для дитячого світосприйняття абстрактні сюжети, до того ж виконані на досить високому рівні. До таких малюнків належить одна з робіт учениці нетішинської художньої школи Людмили Квятковської під назвою «Україна моя рідна».

Ця робота перемогла у віковій групі 10-13 років на десятому щорічному конкурсі дитячо-юнацької творчості «АЕС – Добробут – Батьківщина», який проводився серед дітей міст-супутників атомних станцій у 2015 році. Малюнок Людмили міг би стати ілюстрацією до віршів Шевченка або обкладинкою збірки дитячих казок. За бажанням авторки малюнок було передано на передову під час чергового «рейду» волонтерської групи Енергоатома по тилах наших захисників – він потрапив до 128-ї окремої гірсько-піхотної Закарпатської бригади.

Маленька історія про дитячий малюнок могла б на цьому і скінчитись, але отримала неочікуване продовження. Офіцер 128-ї бригади Наталя Мещерякова подарувала юній художниці з Нетішина кілька власних робіт. Те що вони заслуговують уваги зрозуміло і нефахівцеві в образотворчому мистецтві. Роботи пані Наталі відразу приваблюють глядача вишуканим мінімалізмом. Невеличкі, майже монохромні начерки, в яких жорсткі та чіткі лінії поєднані із м’якими напівтонами, дозволяють глядачеві відчути меланхолійний настрій індустріальних краєвидів Донбасу. Під пензлем авторки дим з труб маріупольських меткомбінатів перетворюється на легке мереживо. Серед кількох малюнків виокремлюється сюжет із соняхами та колючим дротом. Ця робота вже більш виписана, вона перегукується із традиціями японського живопису, з його зневагою до фону та пронизливим відчуттям крихкості буття, яке створюється через зображення квітів, що майже зів’яли.

В історії є багато прикладів, коли людина на війні знаходила можливість продовжувати творити, сувора реальність звісно накладала свій відбиток на фронтову творчість і здебільшого вона досить важка а нерідко і глибоко депресивна. Малюнки офіцера 128-ї бригади Наталі Мещерякової не залишають таких почуттів – вони легкі і водночас рельєфні, це мінімал джаз на папері.

Все вищевикладене виключно суб’єктивні враження, тоді як об’єктивним фактом є те, що на Сході за нас воюють найкращі громадяни цієї країни – талановиті у всьому, що вони роблять. Перемога буде за ними.   

Наступного тижня волонтерська група Енергоатома планує виїзд до зони АТО. Усім, хто хоче долучитися до привітань наших захисників із січневими святами - залюбки матеріалізуємо це бажання!





Нефинансовый отчет НАЭК «Энергоатом» за 2017 год

Сообщи о коррупции